Пневматична зброя, пістолети та револьвери для самооборони.
Пневматичний пістолет красиво і так ефективно розбиває пляшки, що у багатьох необізнаних людей, особливо деяких журналістів, з'явилося переконання, що пневматика ефективна при використанні проти людини як засіб самооборони. Є навіть міфи про те, що звичайний пневматичний пістолет калібру 4.5 мм пробиває лобове скло автомобіля, а кулька настільки швидкий, що ще і може заподіяти шкоду водієві.

Судово-медична оцінка ушкоджень, заподіяних з пневматичної зброї.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність теми: Історія виникнення пневматичної зброї свідчить про його хороших бойових якостях. Звідки, як і коли проникла до Європи ідея створення пневматичної зброї, сьогодні встановити важко. По ряду джерел відомо, що спроби створення такої зброї були вже в ХУ-ХУ1 століттях, але найбільша кількість відомостей про окремі винахідників в цій області утримується в документах XVII століття. У XX сторіччі число систем і моделей пневматичної зброї різко зростає.
Пошкодження з пневматичної зброї в останні роки все частіше зустрічається при судово-медичній експертизі не тільки живих осіб, а й трупів.
У вільному продажу стало з'являтися безліч нових видів ручної пневматичної зброї. Крім нещасних випадків з використанням такої зброї, почастішало його застосування в кримінальних цілях.
У вітчизняній літературі з криміналістики пневматичної зброї приділено мало уваги. Однак було б помилковим вважати, що воно безпечне для людини.
Судово-медична експертиза ушкоджень з пневматичної зброї, є актуальною і складним завданням судової медицини, що підтверджується подіями останніх років, коли, у зв'язку з широким розповсюдженням пневматичної зброї серед цивільного населення різних країн, спостерігається суттєве зростання кількості злочинів, пов'язаних з його застосуванням. Зі спеціальної літератури та експертної практики відомо, що кулі пневматичної зброї здатні завдавати людині ушкодження різної важкості. Є вказівки на те, що при стрільбі з пневматичної зброї на відстані до 3 м включно можливо заподіяння небезпечних для життя і навіть смертельних ушкоджень. Тим часом, судово-медична характеристика пошкоджень з пневматичної зброї залишається маловивченою, а наявні в криміналістичній літературі дані про балістичних характеристиках цієї зброї досить нечисленні.

Мета дослідження: вивчити особливості ушкоджень біологічних і небіологічних тканин одягу, заподіяні з пневматичної зброї різними видами куль.

Завдання дослідження:

1. Вивчити структуру і динаміку зміни кількості судово-медичних експертиз з приводу ушкоджень з пневматичної зброї в експертних установах Москви і Санкт-Петербурга за 1992 - 2000 роки.
2. Провести порівняльне дослідження основних балістичних характеристик різних куль до пневматичної зброї.
3. Встановити морфологічні особливості ушкоджень біологічних і небіологічних тканин різними видами куль до пневматичної зброї.
4. Розробити алгоритм диференціальної діагностики вогнепальних ушкоджень і пошкоджень з пневматичної зброї при судово-медичній експертизі живих осіб.

Основні положення дисертації, що виносяться на захист:

1. У великих містах Росії (Москва, Санкт-Петербург) кількість судово-медичних експертиз живих осіб, які отримали ушкодження з пневматичної зброї, можна з кількістю експертиз з приводу отримали вогнепальних ушкоджень. Останнім часом, поряд із зростанням загальної кількості пошкоджень з пневматичної зброї, намітилася тенденція збільшення частки ушкоджень, мають ознаки легкої шкоди здоров'ю.
2. Особливостями ушкоджень з пневматичної зброї є: слабка інтенсивність механічної і відсутність термічного вражаючої дії; наявність часток металу, та інших частинок залежно від особливостей конструкції куль, на тканинах одягу, шкірних покривах і в раневом каналі; відсутність частинок пороху.
3. При подібних умовах використання пневматичної зброї (використання одних екземплярів зброї, однакову відстань до мішені, наявність або відсутність перепони і т.д.), що володіють більш вираженими балістичними властивостями комбіновані кулі «Торнадо», «Special Magnum», «Дротик», є найбільш травматичними, а найменш травматичними - суцільнометалеві кулі «ДМ», «ДЦ», «Маgnum», «Роinted», «Шарик».

Наукова новизна:

1. Вперше в результаті виконаного експериментального дослідження дана комплексна характеристика ушкоджень, заподіяних з пневматичної зброї.
2. Встановлено закономірності впливу конструктивних властивостей снарядів для пневматичної зброї на обсяг пошкодження біологічних і небіологічних тканин.
3. Визначено можливість використання специфічних кри-теріев диференціальної діагностики ушкоджень з пневматичн-ського зброї.

Практична значимість:

Дано морфологічні характеристики ушкоджень з пневматичної зброї біологічних і небіологічних тканин, що дозволяють в рамках експертних досліджень проводити диференційну діагностику поранень різного виду кулями.
За темою дисертації оформлено та впроваджено 7 раціоналізаторських пропозицій, розроблено практичні рекомендації з проведення медико-криміналістичного дослідження ушкоджень одягу з пневматичної зброї. Результати досліджень використані при проведенні двох судово-медичних експертиз.

Апробація роботи:

Основні положення роботи обговорені: у 2000 р. - на конференції молодих вчених і фахівців Військово-медичної академії. Текст дисертації викладений на 136 сторінках, 69 сторінок займають таблиці, малюнки, список літератури, містить 208 джерел (185 вітчизняних і 27 закордонних).

ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Об'єктами дослідження були:

- Архівні матеріали Бюро судово-медичних експертиз Москви і Санкт-Петербурга за 1992-2000 роки;
- Небіологічні тканини (пластилінові блоки, соснові дошки, оргалит, пінопласт, текстильні тканини); - Біологічні тканини (50 трупів чоловіків у віці від 20 до 45 років). Пошкодження завдавали в умовах суворої відтворюваності заподіяння ушкоджень (єдине відстань, локалізація і швидкісні параметри снарядів).

Усього досліджено 920 пошкоджень біологічних і небіологічних об'єктів.

Методи дослідження:

Всі експерименти проведені в умовах спеціалізованого балістичного тиру, оснащеного пристроєм безконтактного вимірювання швидкості куль. Зброя - пневматична гвинтівка «ІЖ-38С» і пневмобаллонах пістолет «МР-654К». Випробовували дев'ять видів куль до пневматичної зброї калібру 4,5 мм

Проведено 410 дослідів (з них 407 залікових) з використанням гвинтівки «ІЖ-38С» і 60 дослідів (з них 53 залікових) з використанням пістолета «МР-654К».
Розрахунок числових характеристик змінних, оцінка точності й надійності середніх значень, оцінка значущості відмінностей середніх величин проводили за стандартними методиками статистичного аналізу даних.
В експериментах використовували однорідні пластилінові блоки розмірами 5 × 5 × 5 см, попередньо покритих одним клаптем білої бязі, одним шаром сірої шинельного сукна, а також блоки, перед якими встановлювали перепони, виготовлені з листів оргаліту товщиною 0,5 см. У контрольній серії експерименти проводили тільки з пластиліновими блоками. Після дослідів пошкоджені блоки-мішені розрізали по площині, що проходить уздовж кульового каналу. Після здійснення серії дослідів, уражені об'єкти оглядали неозброєним оком, за допомогою лупи із збільшенням 4х і стереомикроскопа МБС.
При вивченні ушкоджень біологічних об'єктів використовували секційний, рентгенологічний, а так само гістологческій методи дослідження.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Дослідження архівних матеріалів.

При вивченні архівних матеріалів встановлено, що з 1992 по 1995 роки спостерігався стійкий і значне зростання (від 2,0 до 6,0% на рік) ушкоджень з пневматичної зброї.
Випадків летальних результатів, пов'язаних із застосуванням пневматичної зброї за досліджуваний період не зареєстровано.
Найбільша кількість поранень, завданих з пневматичної зброї (37,2%) припадає на 1995 рік, найменша (4,5%) - на 1992 рік. У 1993 і в 2000 роках співвідношення таких поранень рівне (по 18,0%).
На наступному етапі роботи досліджували структуру тяжкості шкоди заподіяної здоров'ю потерпілих (або ступеня тяжкості тілесних ушкоджень), які отримали поранення з різних видів пневматичної зброї різними видами куль.
У ході дослідження встановлено, що найбільша частка тяжких тілесних ушкоджень (6,9%) була зареєстрована в 1994 році. Відсутність поранень, які заподіяли тяжка шкода здоров'ю, зазначалося в 1992 і 2000 роках. У 1993 і 1995 роках кількість поранень, які заподіяли тяжка шкода здоров'ю, склало - по 4,5%.
Також досліджено обставини заподіяння поранень. Встановлено, що їх найбільша кількість було заподіяно потерпілим в результаті хуліганських дій - 70,8%.
На другому місці за кількістю - нещасні випадки, основне зростання яких відзначений в 1995 році - 6,9%. Випадки побутової травми - тільки в 2000 році - 4,5%.
Найбільша кількість пошкоджень з пневматичної зброї було заподіяно підліткам та молодим людям у віці від 10 до 20 років. Кількість таких травм склало 27%. Основна їх маса зареєстрована в 1995 році - 15,9%.
На другому місці - вікова категорія від 20 до 30 років - 20,7%. У осіб у віці від 50 до 60 років відзначалася сама менша частина таких поранень - 2,2%, а у віковій категорії осіб більше 60 років зросла до 14,6%.
В результаті проведених досліджень було встановлено, що найбільша кількість поранень (41,2%) було заподіяно свинцевими кулями, кулями-«кульками» (31,5%).
Морфологічними проявами ушкоджень з пневматичної зброї були: синці, садна і рани.
Основну частку поранень, з приводу яких постраждалі оглянуті в Бюро судово-медичних експертиз Санкт-Петербурга (77,6%), становили рани. Найбільша їх кількість зареєстрована в 1995 рік - 34,3%. Інші пошкодження (синці та садна) - по 11,2%.
В результаті проведених досліджень встановлено, що серед загальної кількості поранень, завданих з пневматичної зброї за досліджуваний період сліпі поранення, склали - 75,4%. При більшості сліпих поранень (70,0-90,0%) рани піддавалися хірургічної обробки з витяганням кулі. В інших випадках (у силу похилого віку потерпілих і значної глибини поранень м'яких тканин) вилучення куль не проводилося.
На другому місці за частотою освіти знаходилися дотичні поранення (синці, садна) - 22,4%. Найменш чисельну групу становили наскрізні поранення - 2,2%.
Проводилася робота з архівними матеріалами міського Бюро судово-медичної експертизи м. Москви за 1995 - 2000 роки, які відповідають періоду спаду і стабілізації заподіяння травм з пневматичної зброї в Санкт-Петербурзі. Дані дослідження проводилися з метою аналізу росту і динаміки пошкоджень з пневматичної зброї в цілому по країні на прикладі двох найбільших житлових центрів. Часовий проміжок з 1995 по 2000 в м. Москві також характеризується стабільністю і відсутністю значних змін кількості травм з пневматичної зброї. Для більш детального дослідження були обрані 1995 та 1999 роки, як початковий і кінцевий етапи досліджуваного періоду

Таким чином, як у Санкт-Петербурзі, так і в Москві кількість пошкоджень з пневматичної зброї в 1995-2000 рр.. залишалося стабільним, з деякою тенденцією до зниження.
Структура ушкоджень з різних видів пневматичної зброї за 1995-2000 роки представлена ​​в табл. 2.
З таблиці видно, що як у Санкт-Петербурзі, так і в Москві в 1995 році більшу кількість пошкоджень було заподіяно з гвинтівок, в той час як у 2000 році основна маса ушкоджень були заподіяні з пістолетів

Пошкодження бязевих мішеней.

Вивчено особливості вхідних ушкоджень з пневматичної зброї різними видами куль на тканинних мішенях. Встановлено, що у всіх дослідах з усіма видами куль спостерігали сквозноепробітіе тканини, неправильної овальної форми, діаметром 3-5 мм. По краях ушкоджень визначалося разволокнение тканини і поясок обтирання шириною до 0,1 см. В центрі виявляли дефект, неправильної овальної форми, діаметром 1-4 мм.
Таким чином, пошкодження мішеней з бязі різними видами куль до пневматичної зброї візуально схожі з вогнепальними, але мають ряд характерних ознак, обумовлених видом зброї і конструктивними особливостями снарядів.

Пошкодження пластилінових блоків.

При всіх відстанях пострілу в пластилінових блоках тол 60 мм, глибина проникнення різних видів куль при пострілах з одного і того ж відстані виявилася різною. Довжина кульового каналу заподіяної суцільнометалевої кулею «ДМ» склала 18 мм. Кульові канали, завдані комбінованої кулею «Sресiаl Маgnum», досягали довжини до 45 мм. Водночас, при порівнянні між собою довжини кульових каналів, заподіяних різними видами комбінованих куль, значної різниці не спостерігалося, як і у випадку порівняння між собою довжини кульових каналів, заподіяних різними видами суцільнометалевих куль.
При пострілах усіма видами куль через всі види перешкод у пластилінових блоках товщиною 10 мм спостерігалися наскрізні пошкодження, а в пластилінових блоках товщиною 60 мм, максимальна глибина проникнення суцільнометалевих куль (куля «ДМ») склала після взаємодії з перешкодою з бязі від 20 до 23 мм .
При взаємодії суцільнометалевих куль з перешкодою з шинельного сукна істотної зміни довжини кульового каналу в пластиліні не спостерігалося (р <0,05). Довжина кульового каналу коливалася від 27 до 29 мм.
У результаті взаємодії суцільнометалевих куль з перешкодою з оргаліту, товщиною 5 мм, спостерігалося значне зменшення (р <0,05) довжини кульового каналу. Максимальна довжина такого каналу склала до 15 мм.
Максимальна довжина кульових каналів, заподіяних комбінованими кулями (куля «Sресiаl Маgnіm»), склала після взаємодії з перешкодою з бязі від 40 до 42 мм (табл. 3).
Після взаємодії тієї ж кулі з перешкодою з шинельного сукна довжина кульового каналу суттєво не змінювалася і становила від 39 до 40 мм
У дослідах з пробиттям перепони з оргаліту кулею «Sресiаl Маgnum» довжина кульового каналу змінювалася несуттєво і становила від 32 до 36 мм. При цьому спостерігалося формування кульових каналів у пластиліні звивистій форми.

Пошкодження шкіри, підшкірної основи і м'язової тканини.

Вивчали особливості ушкоджень шкіри, підшкірної основи і підлягають м'яких тканин в області стегон (відстань пострілу від щільного упору до 35 м). Отримано сліпі поранення, що мають різну глибину ранового каналу.
В області вхідних ушкоджень виявляли дефект тканини і поясок осаднения. Дефект тканини мав переважно круглу форму і діаметр від 1-4 мм. Розмір дефекту прямо залежав від розмірів поперечного перерізу кулі або її сердечника.
Поясок осаднения мав кільцеподібні форму і ширину до 1 мм. При пострілах впритул в проекцію грудини і ребер навколо вхідного отвору відзначали виникнення ділянки підшкірної емфіземи, овальної форми з чіткими межами, розмірами до 8 х 4 х 0,5 см. Вхідний отвір розташовувалося зазвичай у верхній частині зони емфіземи. Без зовнішнього впливу підшкірна емфізема поступово зникала протягом 2-4 хвилин. При пострілах в область живота також спостерігали виникнення підшкірної емфіземи. Однак у цих випадках зони емфіземи мали менші розміри і зникали протягом більш короткого проміжку часу (1-2 хвилини).
При дослідженні пошкоджень шкіри різними видами куль контактно-дифузійним методом (методом «кольорових відбитків») для визначення наявності металів пострілу на поверхні шкіри навколо кульових пошкоджень виявляли накладення міді і свинцю (залежно від матеріалу кулі).
При дослідженні ушкоджень шкіри, що сформувалися від пострілів впритул, у всіх дослідах по краях ран були виявлені сліди свинцю (або міді) у вигляді «пасків металізації» кільцеподібної форми шириною до 1 мм.
При дослідженні ушкоджень, заподіяних пострілами з різних відстаней (для гвинтівки «ІЖ-38С» від 1 до 94 см, для пістолета «МР-654К» від 1 до 87 см), навколо пасків металізації виявляли сліди свинцю або міді у вигляді одиничного, і множинного точкового фарбування фотопаперу.
Для визначення наявності металів пострілу в ранових каналах виготовляли гістологічні зрізи, орієнтовані паралельно краях раневого каналу.
У результаті вивчення нативних гістологічних препаратів виявлено чорні грудочки під клаптями відшарованому епідермісу і в глибині ранового каналу. Після обробки препаратів з'являлося темно-зелене забарвлення, яке свідчить про наявність міді, і яскраво-рожеве забарвлення, яке свідчить про наявність свинцю.
Для вивчення величини проникаючої здатності різних видів куль в м'які тканини тіла людини робили постріли в стегна біоманекенов. Встановлено, що глибина ранових каналів безпосередньо залежала від виду застосовуваних куль і відстані пострілів (табл. 4).
За рентгенівським знімкам виробляли вимірювання довжини ранових каналів, сформованих кожної кулею. При порівнянні довжини кульових каналів, сформованих різними видами куль, було встановлено, що довжина ранових каналів, від суцільнометалевих куль менше, ніж довжина кульових каналів, утворених комбінованими кулями.

Пошкодження органів грудної клітини.

При вивченні кульових пошкоджень грудини і кісткових частин ребер суцільнометалевими кулями виявлено, що цей вид снарядів, залежно від відстані пострілу, заподіював пошкодження переважно тільки окістя або вдавлені переломи зовнішніх кісткових пластинок речовини кістки. При наскрізних пошкодження грудини і ребер суцільнометалеві кулі виявляли в плевральних порожнинах (без пошкодження внутрішніх органів).
У всіх дослідах з комбінованими кулями, відзначали наскрізні пошкодження грудини і ребер з ушкодженням внутрішніх органів.
При вивченні кульових каналів, утворених суцільнометалевими і комбінованими кулями, було встановлено, що кульові канали, завдані суцільнометалевими кулями, мілини форму неправильного ексцентричного конуса зі зміщеним підставою (рис. 3).

При пострілах в проекції міжреберних проміжків і передню стінку живота біоманекенов з відстані від 5 до 500 см. При внутрішньому дослідженні виявлено, що у всіх дослідах всі поранення були проникаючими (у порожнину грудної клітки або живота).
Постріли в проекцію міжреберних проміжків суцільнометалевими кулями приводили до виникнення проникаючих в плевральні порожнини ушкоджень, як правило, не завдаючи ушкоджень внутрішніх органів.
При пострілах суцільнометалевими кулями в область живота відбувалося пробиття передньої черевної стінки з формуванням сліпих поранень печінки (з довжиною раневого каналу до 9 см). Водночас, ні в одному з дослідів не виникало ушкоджень стінок кишок. Всі кулі виявляли лежачими на петлях кишечника або застряглими в сальнику.
Найбільший обсяг пошкоджень завдавали комбіновані кулі. При пострілах в область грудної клітини виявляли поранення, проникаючі в плевральну порожнину з пошкодженням тканини легені (рановий канал довжиною до 15 см), серця - наскрізні пошкодження шлуночка і передсердя (рановий канал довжиною до 12 см).
При пострілах в область передньої черевної стінки комбінованими кулями виявляли наскрізні пошкодження паренхіматозних органів і кишечника. Ранящие снаряди виявляли зупиненими в м'яких тканинах протилежної стінки живота. Особливостями поранення кишечника було наскрізне пробиття обох стінок однієї або декількох тонкої кишки, а також наскрізне пробиття обох стінок товстої кишки.

Ушкодження голови.

Залежно від умов дослідів (потужності зброї, конструктивних особливостей куль, напрямки пострілу, товщини кісток черепа) спостерігали як поверхневі переломи кісток черепа (вдавлені переломи зовнішньої кісткової пластинки), так і наскрізні дірчастому-осколкові переломи скроневих кісток і задньої стінки очниці.
Мінімальний обсяг пошкоджень спостерігали в дослідах з суцільнометалевими кулями.
Свинцеві кулі в результаті взаємодії з кістками черепа піддавалися суттєвої деформації і фрагментації, що значно ускладнювало, а часом і унеможливлювало, встановлення виду кулі.
При пострілах комбінованими кулями головний їх частину і сердечник завдавали лінійно-осколкові переломи, проникаючи в пазуху лобової кістки і проникаючи в речовину головного мозку на значну глибину, аж до потиличної кістки. У ряді дослідів (до 10,0% при стрільбі кулею «Sресiаl Маgnum») формувалися дірчасті переломи скроневих кісток.
На підставі проведених досліджень були виявлені ознаки, що дозволяють проводити диференційно-діагностичну діагностику ушкоджень, заподіяних з пневматичної та вогнепальної зброї

З таблиці видно, що при диференціюванні даних видів пошкоджень наскрізний характер поранення в абсолютній більшості випадків спостерігається у вогнепальних ушкоджень, в той час як у ушкоджень з пневматичної зброї переважає сліпий характер. Так само, на відміну від вогнепальних ушкоджень, в раневом каналі, заподіяній з пневматичної зброї, практично завжди є ранить снаряд. Біля вхідних ушкоджень з пневматичної зброї і вогнепальних ушкоджень завжди є дефект тканини, і вони мають округлу або овальну форму. Пошкодження з пневматичної зброї ж у свою чергу мають подвійний поясок обтирання від поліетиленових піддонів, чого ніколи не спостерігається у вогнепальних ушкоджень. При вогнепальних пошкодженнях плоских і довгих трубчастих кісток завжди спостерігаються їх дірчасті і многооскольчатие переломи, в той час як при пошкодженнях з пневматичної зброї утворювалися лише переломи плоских кісток. Однак, крім перерахованих ознак, найбільш достовірним критерієм вогнепальної ушкодження є накладення порошинок навколо вхідного ушкодження і в раневом каналі, чого ніяк не може бути пошкодженні з пневматичної зброї.
Диференційно-діагностичні ознаки колотих ушкоджень, і пошкоджень завданих з пневматичної зброї представлені в таблиці

 Дифференциально-діагностичні ознаки колотих ушкоджень, і пошкоджень завданих з пневматичної зброї.

З таблиці видно, що при диференціюванні даних видів пошкоджень у колотих ушкоджень і пошкоджень з пневматичної зброї переважає сліпий характер. Однак, на відміну від колотих ушкоджень, в раневом каналі, заподіяній з пневматичної зброї, практично завжди є ранить снаряд. Біля вхідних ушкоджень, заподіяних з пневматичної зброї, завжди формувався дефект тканини, і він мав круглу або овальну форму, в той час як колоті ушкодження мають щелевидную або веретеноподібну форму без дефекту тканини. Так само колоті пошкодження набагато рідше мають пояски обтирання на відміну від пошкоджень з пневматичної зброї, що визначається кількістю накладень на поверхні коле предмета. Пошкодження з пневматичної зброї, в свою чергу, часто мають подвійний поясок обтирання від поліетиленових піддонів, який ніколи не спостерігається у колотих ушкоджень. При колотих пошкодженнях і пошкодженнях з пневматичної зброї можуть утворюватися дірчасті переломи плоских кісток.
Найбільш достовірними критеріями пошкодження з пневматичної зброї є, наявність дефекту тканини і ранить снаряда в сліпому раневом каналі.

ВИСНОВКИ.

1. У великих містах Росії (Москва, Санкт-Петербург), з 1992 р. по теперішній час спостерігається постійне зростання кількості пошкоджень з пневматичної зброї, які розподілилися таким чином: з 1992 по 1995 рр.. спостерігалося зростання (від 2,0 до 6,0% на рік); з 1995 по 2000 рр.. спостерігалася відносна стабілізація кількості пошкоджень з пневматичної зброї з деякою тенденцією до зниження; з 2000 року знову почалося збільшення кількості пошкоджень з пневматичної зброї. Не дивлячись на те, що всі випадки поранень із пневматичної зброї (близько 10-15 на рік), порівняно із загальною кількістю оглядаються-. ванних за відповідні роки спостережень (до 8000 осіб на рік), становлять невелику групу (0,1-0,2%), даний вид поранень зіставимо з кількістю оглянутий з приводу вогнепальної травми (по 10 - 20 постраждалих на рік).
2. Морфологічними проявами ушкоджень з пневматичної зброї є: переважно сліпий і дотичний характер поранень; мінімальні розміри дефекту тканини; відсутність розривів по краях пошкоджень; відсутність штамп-відбитка дульного кінця зброї; мінімальна інтенсивність відкладень частинок металу; невелику кількість і слабка ступінь фіксації часток металу на перешкоді.
3. По тяжкості шкоди здоров'ю пошкодження з пневматичної зброї розподілилися наступним чином: легкий шкода - 79,6%; середній шкоду - 4,5%; тяжка шкода - 15,9%. Поряд із загальною кількістю ушкоджень з пневматичної зброї, є тенденція збільшення частки ушкоджень, мають ознаки легкої шкоди здоров'ю (більше 70,0%). Водночас, несприятливою тенденцією є відносна стабільність ушкоджень, мають ознаки тяжкої шкоди здоров'ю (більше 15% з усього числа ушкоджень з пневматичної зброї за досліджуваний період).
4. При подібних умовах застосування пневматичної зброї (використання одних видів зброї, однакову відстань до мішені, наявність або відсутність перепони і т.д.), що володіють більш вираженими балістичними властивостями комбіновані кулі «Торнадо», «Special Magnum», «Дротик», є найбільш травматичними, а найменш травматичними - суцільнометалеві кулі «ДМ», «ДЦ», «Маgnum», «Роinted», «Шарик». Пошкодження різними видами куль для стрільби з пневматичної зброї по морфології нагадують вогнепальні, але мають ряд характерних ознак, обумовлених видом зброї і конструктивними особливостями снарядів. Ці ознаки дозволяють проводити диференційну діагностику ушкоджень, заподіяних різними видами пневматичних куль.
5. При діагностиці сліпих ушкоджень з пневматичної зброї обов'язковим видом дослідження при експертизі живих осіб є рентгенографія пошкодженої області тіла у двох проекціях, яка дозволяє визначити не тільки розташування.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

На підставі проведеного нами вивчення травми з пневматичної зброї були відпрацьовані технічні прийоми дослідження ушкоджень тканин одягу і тіла людини, що дозволяють віддиференціювати пошкодження з пневматичної зброї від вогнепальних та колотих ушкоджень.
1. Так як експертизи ушкоджень з пневматичної зброї це в більшості випадків експертизи живих осіб, необхідний ретельний збір анамнезу.
2. При наявності ушкоджень одягу необхідно доскональне і всебічне дослідження ділянок одягу прилеглих до областей пошкоджень на тілі. Такими дослідженнями є мікроскопічні дослідження і дослідження в інфрачервоному та ультрафіолетовому ізлу-чении для виявлення люмінесценції та зон поглинання інфрачервоних променів, утворених пасками обтирання. Мікроскопічне дослідження проводиться з метою виявлення наявності дефекту тканин, характеру разволокненія кінцевих ниток для диференціювання з колотими по пошкоджень. Для визначення виду ранить снаряда необхідним яв-ляется застосування методу «кольорових відбитків» дозволяє визна-чити вид матеріалу, з якого виготовлена ​​куля, а також наявність або відсутність додаткових продуктів пострілу, які є несомнен-ними ознаками вогнепального ушкодження.
3. При дослідженні ушкоджень тіла необхідно також звертати увагу на форму і розміри пошкоджень, наявність дефекту тканин і паска осаднения. При клінічному дослідженні таких ушкоджень необхідно давати їх докладний і повний опис в медичних документах. Як для клініцистів, так і для судових медиків, в даних випадках, є обов'язковим застосування рентгенологічного дослідження, що дозволяє визначити не тільки положення, а й вид ранить снаряда.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, опублікованих за темою дисертації.

1. Зеленський С.А. Пошкодження тканини одягу з пневматичної зброї / / Матеріали конференції молодих вчених і фахівців. Науково-практичний семінар Санкт-Петербурзької академії молодих вчених і фахівців. - СПб, 2000. - С. 30.
2. Зеленський С.А. Ушкодження голови з пневматичної зброї / / Матеріали конференції молодих вчених і фахівців. Науково-практичний семінар Санкт-Петербурзької академії молодих вчених і фахівців. - СПб, 2000. - С. 30-31.
3. Зеленський С.А. Особливості пошкоджень тканини одягу з пневматичної гвинтівки та пістолета / / Судово-медична асоціація Північно-заходу Росії. Матеріали науково-практичної конференції молодих фахівців. - СПб, 2000. - С. 30-32.
4. Зеленський С.А.Особенності ушкоджень грудей і живота з пневматичної зброї / / Судово-медична асоціація Північно-заходу Росії. Матеріали науково-практичної конференції молодих фахівців. - СПб, 2000. - С. 32-34.
5. Зеленський С.А., Ісаков В.Д., Бизова С.А. Особливості запреград-них кульових пошкоджень небиологических імітаторів з пневматичної гвинтівки «ІЖ-38С» / / Теорія і практика судової медицини. Праці Петербурзького наукового товариства судових медиків. - СПб, 2001.-Вип. 5. - С. 53-54.
6. Зеленський С.А., Ісаков В.Д. Виклику С.А. Особливості ушкоджень тіла людини з пневматичної гвинтівки «ІЖ-38С» і пневмобаллонах пістолета «МР-654К» / / Теорія і практика судової медицини. Праці Петербурзького наукового товариства судових медиків. - СПб, 2001.-Вип. 5. - С. 54-56.